閉じかけた書店が、惑星の贈り物へ―ナワ・プラサードからプラネタリー・プラサードへ

English / 한국어 / Español / Українська

閉じかけた書店が、惑星の贈り物へ―ナワ・プラサードからプラネタリー・プラサードへ

田原真人

私たちが住んでいる地球を初めて宇宙から見たのは、1966年である。人工衛星から撮った地球の写真を見た人たちには、新たな意識が生まれたことだろう。

アース（Earth）

そんな意識の表れとして出版されたのが「ホールアースカタログ」だ。発起人のスチュワート・ブランドは、「We are as gods and might as well get good at it.（私たちは神のようなものだ。だからこそ、うまくやるべきだ。）」と述べ、オルタナティブに生きようとする人のためのツールをカタログとして紹介する雑誌を発行した。

グローブ（Global）

その一方で、私たちの地球にはグローバリズムの嵐が吹き荒れた。グローバルスタンダードで地球を埋め尽くしていく動きだ。本来、多様性に満ちたこの惑星に画一的な規範を押し付けていくのは暴力的である。規範とは、それを定めた人たちにとって有利になるように定められるものだからだ。欧米中心の規範を定めつつ、「自由」に競争するというゲームは、胴元が有利に設定されているカジノで、「自由」に賭けていいという話と等しい。

プラネット（Planet）

ガヤトリ・スピヴァックは、グローバリズムの持つ植民地的暴力を暴き出し、多元的なまま共存する思考を「Planetary Thinking（惑星思考）」と呼んだ。田原真人責任編集号のイコールが多言語マガジンになっている理由は、国境を越えてつながるコミュニティ生成マガジンを作るときに、英語で統一するといったグローバリズムの方法ではなく、多元的なまま共存する雑誌を実現したいと思ったからだ。だから、執筆者が自分の得意な言葉で原稿を書き、それをそのまま紙面に載せ、ＱＲコードでＡＩ翻訳に飛ぶという仕組みにした。

スピヴァックの考えは、ポスト植民地主義の思想に影響を与えたが、近年になって新たな展開が生まれている。チャクラバルティは、地質学に「人新世」が登場した意味は、社会の時間スケールと、地球の時間スケールが分離できなくなったことを示していると言う。私たちは、社会の中の権力構造について考えるだけでは不十分で、自分たちが地球に与えるインパクトも併せて考える時代状況に突入した。私は、これを、惑星思考の多元性を、人間社会に限らず、生態系や物質にも拡張していくものだと捉え、より一層、惑星思考の重要性が高まったと捉えている。

2025年、次の社会の教科書を作ろうということで、『森の再生は僕らの再生』（藤井芳広・著）を企画した。藤井さんは、「森として生きることが大事。森を再生することが、僕らを再生することになる」と言う。これは、人間以外にも拡張した惑星思考の思想と実践だ。出版キャンペーンとして、茨城県石岡市にある「つながる図書館」でイベントを行い、翌日、東京国分寺にあるカフェスローでイベントをやるため、茨城から東京へ車を走らせているときに、藤井さんが「若いころによく行っていた書店があるから寄ってみよう」と言い出した。それで、西荻窪にあるナワ・プラサードに立ち寄ることにした。

それをきっかけに、作家の青海エイミーと私とで、閉じようとしていた書店を引き継ぐことになった。この書店の名前であるプラサードとは、サンスクリット語で「神様の贈り物」という意味だそうだ。初代店主の槇田きこり但人さんから、２代目の高橋ゆりこさんへと引き継がれるときに、サンスクリット語で「新」の意味である「ナワ」が追加され、「ナワ・プラサード」となったのだという。私たちは、この書店にどのような想いを込めて名前を付けようかと考えた。

青海エイミーは、スピヴァックやジュディス・バトラーに影響を受け、ポスト植民地やジェンダーのテーマを作品に盛り込んでいる作家である。私（田原真人）は、人間以外にも拡張する惑星思考によって、新しい社会の在り方を模索している社会変革ファシリテーターである。二人の共通点であり、かつ、この書店で大事にされてきたものは何かと考えたときに、「Planet」の単語が浮かび上がってきた。

Planetary Prasad（プラネタリー・プラサード：惑星の贈り物）

覚えやすい名前にしたいという気持ちもあるので、略して「プラプラブックス」とすることにした。

５０年続く歴史と、現代的な意味とを融合させた、古くて新しい取り組みになる予定だ。プラプラブックスの活動に期待してください。

田原真人（たはら・まさと）

社会変革デジタルファシリテーター／著述家。早稲田大学大学院で粘菌の自己組織化を研究。2005年に日本初のオンライン物理予備校「フィズヨビ」を創設。著書『Zoomオンライン革命！』『出現する参加型社会』などで機械論から生命論への転換を提唱。デジタルファシリテーション研究所代表。AIの創発活用を探求し、組織変革と知の生成を切り拓く。

---

A Bookshop About to Close Becomes a Gift of the Planet — From Nawa Prasad to Planetary Prasad

Masato Tahara

We first saw the Earth we live on from space in 1966. In the people who saw the photograph of the Earth taken from an artificial satellite, a new consciousness must have been born.

Earth

As an expression of that consciousness, the “Whole Earth Catalog” was published. Its originator, Stewart Brand, said, “We are as gods and might as well get good at it,” and issued a magazine that introduced, as a catalog, tools for people trying to live alternatively.

Globe

On the other hand, a storm of globalism blew across our planet. It is the movement to cover the earth with a global standard. To force a uniform norm onto this planet, originally full of diversity, is violent — for a norm is defined to the advantage of those who define it. The game of competing “freely” while setting Western-centric norms is the same as being told you may bet “freely” in a casino whose odds are rigged in the house’s favor.

Planet

Gayatri Spivak exposed the colonial violence inherent in globalism and called the thinking that coexists while remaining plural “Planetary Thinking.” The reason the Masato Tahara guest-edited issue of Equal is a multilingual magazine is that, in making a community-generating magazine that connects across borders, I wanted to realize not the globalist method of unifying in English, but a magazine that coexists while remaining plural. So I built a system in which writers write their manuscripts in the language they are best at, those are placed on the page as they are, and one jumps via QR code to an AI translation.

Spivak’s thought influenced postcolonial thought, but in recent years a new development has emerged. Chakrabarty says that the meaning of the “Anthropocene” appearing in geology is that the timescale of society and the timescale of the earth can no longer be separated. We have entered an era in which it is not enough to think about power structures within society; we must also consider the impact we ourselves have on the earth. I grasp this as extending the plurality of planetary thinking beyond human society to ecosystems and matter, and I take it that the importance of planetary thinking has risen all the more.

In 2025, to make a textbook for the next society, I planned The Regeneration of the Forest Is Our Regeneration (by Yoshihiro Fujii). Fujii says, “It is important to live as a forest. To regenerate the forest is to regenerate ourselves.” This is the thought and practice of planetary thinking extended beyond the human. As a publication campaign, we held an event at the “Tsunagaru Library” in Ishioka, Ibaraki, and the next day, while driving from Ibaraki to Tokyo to hold an event at Cafe Slow in Kokubunji, Fujii said, “There’s a bookshop I often went to when I was young — let’s stop by.” So we decided to drop in at Nawa Prasad in Nishiogikubo.

That became the occasion for the writer Amy Aoumi and me to take over the bookshop that was about to close. Prasad, the name of this bookshop, means “a gift of the gods” in Sanskrit, I am told. When it was handed from the first proprietor, Tadato “Kikori” Makita, to the second, Yuriko Takahashi, “Nawa” — meaning “new” in Sanskrit — was added, making it “Nawa Prasad.” We considered what wishes to put into the name of this bookshop.

Amy Aoumi is a writer influenced by Spivak and Judith Butler, who weaves themes of postcolonialism and gender into her work. I (Masato Tahara) am a social-change facilitator seeking new ways of society through a planetary thinking that extends beyond the human. When we considered what the two of us have in common, and what has been cherished in this bookshop, the word “Planet” surfaced.

Planetary Prasad (the gift of the planet)

Since we also want a name that is easy to remember, we decided to abbreviate it as “PuraPura Books.”

It will be an old-yet-new venture, fusing fifty years of history with a contemporary meaning. Please look forward to the activities of PuraPura Books.

Masato Tahara

Social change digital facilitator and author. Researched slime mold self-organization at Waseda University Graduate School. Founded Japan’s first online physics prep school, “Fizuyobi,” in 2005. In works including Zoom Online Revolution! and The Emerging Participatory Society, he has advocated for a shift from a mechanistic to a life-based worldview. Representative of the Digital Facilitation Laboratory. Explores the generative use of AI, pioneering organizational transformation and knowledge creation.

---

닫히려던 서점이 행성의 선물이 되어 ─ 나와 프라사드에서 플래너터리 프라사드로

다하라 마사토

우리가 살고 있는 지구를 처음으로 우주에서 본 것은, 1966년이다. 인공위성에서 찍은 지구의 사진을 본 사람들에게는, 새로운 의식이 태어났을 것이다.

Earth(어스)

그러한 의식의 표현으로 출판된 것이 “홀 어스 카탈로그”이다. 발기인 스튜어트 브랜드는, “We are as gods and might as well get good at it.(우리는 신과 같은 존재이다. 그러니 잘하는 편이 좋다.)”고 말하고, 대안적으로 살고자 하는 사람들을 위한 도구를 카탈로그로 소개하는 잡지를 발행했다.

Globe(글로브)

한편으로, 우리의 지구에는 글로벌리즘의 폭풍이 휘몰아쳤다. 글로벌 스탠더드로 지구를 메워 가는 움직임이다. 본래, 다양성으로 가득한 이 행성에 획일적인 규범을 강요해 가는 것은 폭력적이다. 규범이란, 그것을 정한 사람들에게 유리하도록 정해지는 것이기 때문이다. 서구 중심의 규범을 정하면서, “자유”롭게 경쟁한다는 게임은, 도장이 유리하게 설정된 카지노에서 “자유”롭게 걸어도 좋다는 이야기와 같다.

Planet(플래닛)

가야트리 스피박은, 글로벌리즘이 가진 식민지적 폭력을 폭로하고, 다원적인 채로 공존하는 사고를 “Planetary Thinking(행성적 사고)”이라고 불렀다. 다하라 마사토 책임 편집호의 이콜이 다언어 매거진이 되어 있는 이유는, 국경을 넘어 이어지는 커뮤니티 생성 매거진을 만들 때, 영어로 통일한다는 글로벌리즘의 방법이 아니라, 다원적인 채로 공존하는 잡지를 실현하고 싶다고 생각했기 때문이다. 그래서, 집필자가 자기가 잘 쓰는 말로 원고를 쓰고, 그것을 그대로 지면에 싣고, QR코드로 AI 번역으로 날아간다는 구조로 했다.

스피박의 생각은, 포스트 식민지주의 사상에 영향을 주었지만, 최근 들어 새로운 전개가 생겨나고 있다. 차크라바르티는, 지질학에 “인신세”가 등장한 의미는, 사회의 시간 스케일과, 지구의 시간 스케일이 분리할 수 없게 된 것을 나타낸다고 말한다. 우리는, 사회 속의 권력 구조에 대해 생각하는 것만으로는 불충분하고, 자기들이 지구에 주는 임팩트도 함께 생각하는 시대 상황에 돌입했다. 나는, 이것을, 행성적 사고의 다원성을, 인간 사회에 한하지 않고, 생태계와 물질에도 확장해 가는 것이라 받아들이고, 한층 더, 행성적 사고의 중요성이 높아졌다고 본다.

2025년, 다음 사회의 교과서를 만들자는 것으로, 『숲의 재생은 우리의 재생』(후지이 요시히로·저)을 기획했다. 후지이 씨는, “숲으로서 사는 것이 중요. 숲을 재생하는 것이, 우리를 재생하는 것이 된다”고 말한다. 이것은, 인간 이외에도 확장한 행성적 사고의 사상과 실천이다. 출판 캠페인으로, 이바라키현 이시오카시에 있는 “츠나가루 도서관”에서 이벤트를 하고, 다음 날, 도쿄 고쿠분지에 있는 카페 슬로에서 이벤트를 하기 위해, 이바라키에서 도쿄로 차를 달리고 있을 때, 후지이 씨가 “젊을 때 자주 갔던 서점이 있으니까 들러 보자”고 말을 꺼냈다. 그래서, 니시오기쿠보에 있는 나와 프라사드에 들르기로 했다.

그것을 계기로, 작가 에이미 아오우미와 나로, 닫히려던 서점을 이어받게 되었다. 이 서점의 이름인 프라사드란, 산스크리트어로 “신의 선물”이라는 의미라고 한다. 초대 점주 마키타 키코리 타다토 씨에서, 2대째 다카하시 유리코 씨로 이어질 때에, 산스크리트어로 “신(新)”의 의미인 “나와”가 추가되어, “나와 프라사드”가 되었다고 한다. 우리는, 이 서점에 어떤 마음을 담아 이름을 붙일까 생각했다.

에이미 아오우미는, 스피박과 주디스 버틀러에게 영향을 받고, 포스트 식민지와 젠더의 테마를 작품에 담는 작가이다. 나(다하라 마사토)는, 인간 이외에도 확장하는 행성적 사고에 의해, 새로운 사회의 존재 방식을 모색하고 있는 사회 변혁 퍼실리테이터이다. 두 사람의 공통점이며, 또한, 이 서점에서 소중히 여겨져 온 것이 무엇인가 생각했을 때에, “Planet”의 단어가 떠올랐다.

Planetary Prasad(플래너터리 프라사드: 행성의 선물)

기억하기 쉬운 이름으로 하고 싶다는 마음도 있어, 줄여서 “푸라푸라 북스”로 하기로 했다.

50년 이어지는 역사와, 현대적인 의미를 융합시킨, 오래되었으면서도 새로운 시도가 될 예정이다. 푸라푸라 북스의 활동에 기대해 주시기 바란다.

다하라 마사토

사회 변혁 디지털 퍼실리테이터／저술가. 와세다대학교 대학원에서 점균의 자기조직화를 연구했다. 2005년에 일본 최초의 온라인 물리 입시학원 “피즈요비”를 창설. 저서 『줌 온라인 혁명!』 『출현하는 참여형 사회』 등에서 기계론에서 생명론으로의 전환을 제창. 디지털 퍼실리테이션 연구소 대표. AI의 창발적 활용을 탐구하며, 조직 변혁과 지식 생성의 길을 개척하고 있다.

---

Una librería a punto de cerrar se vuelve un regalo del planeta — de Nawa Prasad a Planetary Prasad

Masato Tahara

Vimos por primera vez desde el espacio la Tierra en que vivimos en 1966. En las personas que vieron la fotografía de la Tierra tomada desde un satélite artificial debió de nacer una nueva conciencia.

Earth (Tierra)

Como expresión de esa conciencia se publicó el “Whole Earth Catalog”. Su impulsor, Stewart Brand, dijo “We are as gods and might as well get good at it (Somos como dioses, así que más vale que se nos dé bien)”, y editó una revista que presentaba, a modo de catálogo, herramientas para quienes intentaban vivir de forma alternativa.

Globe (Globo)

Por otro lado, una tormenta de globalismo sopló sobre nuestro planeta. Es el movimiento de cubrir la tierra con un estándar global. Forzar una norma uniforme sobre este planeta, originalmente lleno de diversidad, es violento, porque una norma se define en beneficio de quienes la definen. El juego de competir “libremente” mientras se fijan normas centradas en Occidente es lo mismo que decir que puedes apostar “libremente” en un casino cuyas probabilidades están amañadas a favor de la banca.

Planet (Planeta)

Gayatri Spivak expuso la violencia colonial inherente al globalismo y llamó “Planetary Thinking (pensamiento planetario)” al pensamiento que coexiste permaneciendo plural. La razón de que el número de Equal con edición a cargo de Masato Tahara sea una revista multilingüe es que, al hacer una revista generadora de comunidad que conecta más allá de las fronteras, quise realizar no el método globalista de unificar en inglés, sino una revista que coexiste permaneciendo plural. Por eso construí un sistema en el que los autores escriben sus textos en la lengua que mejor dominan, se colocan en la página tal cual, y se salta mediante un código QR a una traducción con IA.

El pensamiento de Spivak influyó en el pensamiento poscolonial, pero en años recientes ha surgido un nuevo desarrollo. Chakrabarty dice que el significado de la aparición del “Antropoceno” en la geología es que la escala temporal de la sociedad y la escala temporal de la Tierra ya no pueden separarse. Hemos entrado en una era en la que no basta con pensar las estructuras de poder dentro de la sociedad; debemos considerar también el impacto que nosotros mismos damos a la Tierra. Yo lo entiendo como una extensión de la pluralidad del pensamiento planetario más allá de la sociedad humana, hacia los ecosistemas y la materia, y considero que la importancia del pensamiento planetario se ha elevado aún más.

En 2025, para hacer un libro de texto de la próxima sociedad, planeé La regeneración del bosque es nuestra regeneración (de Yoshihiro Fujii). Fujii dice: “Es importante vivir como bosque. Regenerar el bosque es regenerarnos a nosotros mismos”. Esto es el pensamiento y la práctica del pensamiento planetario extendido más allá de lo humano. Como campaña de publicación, hicimos un evento en la “Biblioteca Tsunagaru”, en Ishioka, Ibaraki, y al día siguiente, mientras conducíamos de Ibaraki a Tokio para hacer un evento en el Cafe Slow de Kokubunji, Fujii dijo: “Hay una librería a la que iba mucho de joven; pasemos a verla”. Así que decidimos pasar por Nawa Prasad, en Nishiogikubo.

Eso fue la ocasión para que la escritora Amy Aoumi y yo tomáramos la librería que estaba a punto de cerrar. Prasad, el nombre de esta librería, significa “un regalo de los dioses” en sánscrito, me dicen. Cuando pasó del primer propietario, Tadato “Kikori” Makita, a la segunda, Yuriko Takahashi, se añadió “Nawa” — que significa “nuevo” en sánscrito —, formando “Nawa Prasad”. Pensamos qué deseos poner en el nombre de esta librería.

Amy Aoumi es una escritora influida por Spivak y Judith Butler, que teje en su obra temas de poscolonialismo y de género. Yo (Masato Tahara) soy un facilitador de cambio social que busca nuevas formas de sociedad a través de un pensamiento planetario que se extiende más allá de lo humano. Cuando consideramos qué tenemos los dos en común, y qué se ha atesorado en esta librería, surgió la palabra “Planet”.

Planetary Prasad (el regalo del planeta)

Como también queremos un nombre fácil de recordar, decidimos abreviarlo como “PuraPura Books”.

Será una empresa vieja-y-nueva, que funde cincuenta años de historia con un significado contemporáneo. Esperen, por favor, las actividades de PuraPura Books.

Masato Tahara

Facilitador digital de cambio social y escritor. Investigó la auto-organización del moho del fango en la Escuela de Posgrado de la Universidad Waseda. En 2005 fundó la primera academia en línea de preparación para exámenes de física de Japón, “Fizuyobi”. En obras como ¡Revolución online con Zoom! y La sociedad participativa emergente, ha propugnado un cambio del paradigma mecanicista al vitalista. Representante del Instituto de Facilitación Digital. Explora el uso generativo de la IA, abriendo camino en la transformación organizacional y la creación de conocimiento.

---

Книгарня що ледь не зачинилася стала подарунком планети ─ Від Нава Прасад до Planetary Prasad

Масато Тахара

Уперше Землю, на якій ми живемо, побачили з космосу 1966 року. У людей, які побачили знімки Землі зі штучного супутника, мабуть, народилася нова свідомість.

Earth (Земля)

Виявом такої свідомості, що було видано, став “Whole Earth Catalog”. Його ініціатор Стюарт Бренд сказав: “We are as gods and might as well get good at it.” (“Ми як боги, тож варто стати в цьому добрими.”) — і випустив журнал-каталог інструментів для тих, хто хоче жити альтернативно.

Globe (Глобус)

Тим часом нашу Землю охопила буря глобалізму. Це рух, що заповнює Землю глобальним стандартом. Нав’язування одноманітних норм цій планеті, яка від початку сповнена різноманіттям, є насильним. Бо норми визначаються так, щоб бути вигідними тим, хто їх встановлює. Гра, в якій встановлюються західноцентричні норми, але грати потрібно “вільно”, рівноцінна тому, як казино, що налаштоване на користь “хазяїна”, дозволяє “вільно” ставити.

Planet (Планета)

Ґаятрі Співак викрила колоніальне насильство глобалізму й назвала мислення, що співіснує в багатогранності, “Planetary Thinking” (планетарне мислення). Причина, з якої номер Equal під редакцією Масато Тахари став багатомовним журналом, у тому, що, створюючи журнал для генерування спільноти, що поєднує по той бік кордонів, я хотів реалізувати журнал, який існує в багатогранності, а не методом глобалізму — об’єднання через англійську. Тому ми використали механізм, де автори пишуть рукописи мовою, якою їм зручно, ми вміщуємо їх безпосередньо на сторінках, а через QR-код можна перейти до ШІ-перекладу.

Думки Співак вплинули на постколоніальну теорію, а в останні роки з’явився новий розвиток. Чакрабарті каже, що поява “антропоцену” в геології означає, що часова шкала суспільства й часова шкала Землі більше не можуть бути розділені. Ми вступили в епоху, коли роздумів про владні структури в суспільстві вже недостатньо — треба також зважати на вплив, який ми чинимо на Землю. Я сприймаю це як розширення багатогранності планетарного мислення не лише на людське суспільство, а й на екосистеми та матерію, і вважаю, що важливість планетарного мислення ще більше зросла.

У 2025 році з ідеєю створити підручник для наступного суспільства я задумав проєкт “Відновлення лісу — це наше відновлення” (автор: Йосіхіро Фуджії). Пан Фуджії каже: “Важливо жити як ліс. Відновити ліс — означає відновити нас”. Це думка й практика планетарного мислення, розширені поза людиною. Як видавничу кампанію ми провели подію в “Бібліотеці, що з’єднує” в місті Ісіока префектури Ібаракі, і коли наступного дня їхали машиною з Ібаракі до Токіо для події в Кафе Slow у Кокубунджі (Токіо), пан Фуджії сказав: “Є книгарня, до якої я часто ходив у молодості, давай зайдемо”. Тож ми вирішили заїхати в Нава Прасад у Нісі-Огікубо.

Через цю подію я та письменниця Емі Аоумі прийняли книгарню, яка от-от мала закритися. Назва цієї книгарні, “Прасад”, як кажуть, на санскриті означає “подарунок Бога”. Коли естафета передавалася від першого власника пана Тадато Маківи Кікорі до другої власниці пані Юріко Такахасі, до назви додалося слово “нава” (на санскриті “новий”), і вона стала “Нава Прасад”. Ми думали, з якими почуттями назвемо цю книгарню.

Емі Аоумі — письменниця, на яку вплинули Співак і Джудіт Батлер, і яка вкладає в твори теми постколоніалізму та ґендеру. Я (Масато Тахара) — фасилітатор соціальних змін, який шукає нові форми суспільства через планетарне мислення, що розширюється поза людиною. Коли ми думали, що є спільного між нами і що було важливим у цій книгарні, виплило слово “Planet”.

Planetary Prasad (Планетарний Прасад: подарунок планети)

Оскільки хочеться, щоб назву було легко запам’ятати, ми вирішили скоротити її до “Пурапура Букс”.

Це буде давнє й нове починання, що поєднує 50-річну історію та сучасний сенс. Чекайте з нетерпінням на діяльність Пурапура Букс.

Масато Тахара

Фасилітатор цифрових соціальних змін і письменник. Досліджував самоорганізацію міксоміцетів в аспірантурі університету Васеда. У 2005 році заснував першу в Японії онлайн-школу підготовки до вступних іспитів з фізики “Фізуйобі”. У книгах Zoom-революція в онлайні! та Партиципаторне суспільство, що виникає обстоює перехід від механістичного до вітального світогляду. Директор Інституту цифрового фасилітування. Досліджує генеративне застосування ШІ, прокладаючи нові шляхи в організаційній трансформації та творенні знань.