English /
한국어 /
Español /
Українська
When New Thought and Practice Are Born
Masato Tahara
New thought is not born in the study. It is born from the touch of collapse.
Life stops working. Organizations cease to function. The premises one believed in no longer hold. When one faces collapse, an urgency arises within—”It can’t go on like this.” This urgency differs in quality from the motive of learning because one wants to learn. It is the force of having no choice but to think, in order to live.
Urgency changes thinking. Why did it come to this? What was structurally wrong? A person in the midst of collapse comes to see structures invisible in peacetime. The premises one never doubted while things ran smoothly—organizations should be like this, education should be like this, to work means this—one notices that those very premises were the cause of the collapse. Insight shines in from the broken place.
But insight alone does not become thought. What makes insight into thought is practice.
A person who felt “it can’t go on like this” attempts something. Small, imperfect, yet surely moving. That movement responds with someone else’s movement, and a form no one imagined rises up. This form is not designed in advance. Within the situation of collapse, movement induces movement, attempt sparks attempt, and as a result it becomes a new form. Thought is the after-the-fact verbalization of this process.
I myself was like that. With the 2011 earthquake my worldview collapsed; I crossed to Malaysia and for ten years ran a Japanese community online. Within it, the concept of “self-organization” turned into felt experience. I saw, again and again, the moment a community of four thousand people began to move without management. That experience became the practice of “quantum-mechanical facilitation,” and now, combined with AI, it is at work in both companies and schools. I did not think it up in a study. I moved within collapse, thought within movement, and the thinking again gave birth to movement.
Now, education faces collapse. People raised on a homogeneous right-answer-ism are replaced by AI. The number of high-school students will fall by 36% in 2040. Rural schools are consolidated and closed. There are many educators who feel “it can’t go on like this.”
New thought and practice are born from within this urgency. Not theory brought in from outside, but from within the movement of people confronting collapse. What is needed is not a finished answer, but comrades who move together, a place that verbalizes the movement, and a cycle in which what is verbalized again induces the next movement.
Equal wants to be a place of that cycle.
Masato Tahara
Facilitator for social transformation through digital means / Author. He researched the self-organization of slime molds at the Waseda University Graduate School. In 2005, he founded “Fiz Yobi,” Japan’s first online physics preparatory school. Through works such as “Zoom Online Revolution!” and “Emerging Participatory Society,” he has advocated for the shift from mechanistic to biological thinking. Director of the Digital Facilitation Research Institute. He explores the creative application of AI and paves new paths for organizational transformation and the generation of knowledge.
새로운 사상과 실천이 태어날 때
타하라 마사토 (Masato Tahara)
새로운 사상은, 서재에서 태어나지 않는다. 붕괴의 감촉에서 태어난다.
생활이 돌아가지 않게 된다. 조직이 기능하지 않게 된다. 믿고 있던 전제가 통하지 않게 된다. 붕괴에 직면했을 때, 사람의 내면에 “이대로는 안 된다”는 절박감이 태어난다. 이 절박감은, 배우고 싶기 때문에 배운다는 동기와는 질이 다르다. 살기 위해 생각할 수밖에 없다, 라는 힘이다.
절박감은 사고를 바꾼다. 왜 이렇게 되었는가. 무엇이 구조적으로 잘못되어 있었는가. 붕괴의 한가운데에 있는 인간은, 평시에는 보이지 않았던 구조가 보이게 된다. 잘 돌아가고 있을 때에는 의심하지 않았던 전제 ─ 조직은 이래야 한다, 교육은 이래야 한다, 일한다는 것은 이런 것이다 ─ 그 전제 자체가 붕괴의 원인이었음을 깨닫는다. 통찰은, 부서진 장소에서 비쳐 든다.
그러나, 통찰만으로는 사상이 되지 않는다. 통찰을 사상으로 만드는 것은, 실천이다.
“이대로는 안 된다”고 느낀 사람이, 무언가를 시도한다. 작게, 불완전하게, 그러나 분명히 움직인다. 그 움직임이 다른 누군가의 움직임과 호응하고, 생각지도 못한 형태가 일어선다. 이 형태는 사전에 설계된 것이 아니다. 붕괴라는 상황 속에서, 움직임이 움직임을 유발하고, 시도가 시도를 촉발하여, 결과적으로 새로운 형태가 된다. 사상이란, 이 과정을 사후적으로 언어화한 것이다.
내 자신이 그랬다. 2011년의 진재로 세계관이 붕괴되고, 말레이시아로 건너가, 10년간 온라인으로 일본의 커뮤니티를 운영했다. 그 안에서 “자기 조직화”라는 개념이 실감으로 변했다. 4000명의 커뮤니티가, 관리 없이 움직이기 시작하는 순간을 몇 번이고 보았다. 그 체험이 “양자역학적 퍼실리테이션”이라는 실천이 되고, 지금 AI와 결합하여, 기업과 학교 양쪽에서 움직이고 있다. 서재에서 생각한 것이 아니다. 붕괴 속에서 움직이고, 움직임 속에서 생각하고, 생각이 또 움직임을 낳았다.
지금, 교육이 붕괴에 직면하고 있다. 균질한 정답주의로 키운 인간이 AI에 대체된다. 고등학생의 수는 2040년에 36% 줄어든다. 지방의 학교는 통폐합된다. “이대로는 안 된다”고 느끼고 있는 교육자는 많다.
새로운 사상과 실천은, 이 절박감 속에서 태어난다. 바깥에서 들여온 이론이 아니라, 붕괴에 맞서는 사람들의 움직임 속에서. 필요한 것은 완성된 답이 아니라, 함께 움직이는 동료와, 움직임을 언어화하는 장과, 언어화된 것이 또 다음 움직임을 유발하는 순환이다.
이콜은, 그 순환의 장이고 싶다.
타하라 마사토 (田原真人)
사회변혁 디지털 퍼실리테이터/저술가. 와세다 대학원에서 점균류의 자기조직화를 연구. 2005년 일본 최초의 온라인 물리 예비학교 “피즈요비”를 창설. 『Zoom 온라인 혁명!』, 『출현하는 참여형 사회』 등의 저작으로 기계론에서 생명론으로의 전환을 제창. 디지털 퍼실리테이션 연구소 대표. AI의 창발적 활용을 탐구하며 조직 변혁과 지식 창출을 개척하고 있다.
Cuando nace el nuevo pensamiento y la nueva práctica
Masato Tahara
El nuevo pensamiento no nace en el gabinete de estudio. Nace del tacto del derrumbe.
La vida deja de funcionar. Las organizaciones cesan de funcionar. Las premisas en las que uno creía ya no se sostienen. Cuando uno enfrenta el derrumbe, surge dentro una urgencia: “No puede seguir así”. Esta urgencia difiere en calidad del motivo de aprender porque uno quiere aprender. Es la fuerza de no tener más remedio que pensar, para vivir.
La urgencia cambia el pensamiento. ¿Por qué ha llegado a esto? ¿Qué era estructuralmente erróneo? Una persona en medio del derrumbe llega a ver estructuras invisibles en tiempos de paz. Las premisas que nunca dudó mientras las cosas funcionaban bien —las organizaciones deberían ser así, la educación debería ser así, trabajar significa esto— se da cuenta de que esas premisas mismas eran la causa del derrumbe. La intuición entra como una luz desde el lugar roto.
Pero la intuición sola no se vuelve pensamiento. Lo que vuelve pensamiento a la intuición es la práctica.
Una persona que sintió “no puede seguir así” intenta algo. Pequeño, imperfecto y, sin embargo, ciertamente en movimiento. Ese movimiento responde al movimiento de otra persona, y se yergue una forma que nadie imaginó. Esta forma no se diseña de antemano. Dentro de la situación del derrumbe, el movimiento induce movimiento, el intento despierta intento y, como resultado, se vuelve una forma nueva. El pensamiento es la verbalización a posteriori de este proceso.
Yo mismo fui así. Con el terremoto de 2011 mi cosmovisión se derrumbó; me trasladé a Malasia y durante diez años dirigí en línea una comunidad japonesa. Dentro de ella, el concepto de “auto-organización” se convirtió en experiencia sentida. Vi, una y otra vez, el momento en que una comunidad de cuatro mil personas comenzó a moverse sin gestión. Esa experiencia se convirtió en la práctica de la “facilitación cuántico-mecánica” y, ahora, combinada con la IA, opera tanto en empresas como en escuelas. No lo pensé en un gabinete de estudio. Me moví dentro del derrumbe, pensé dentro del movimiento, y el pensar dio nuevamente nacimiento al movimiento.
Ahora, la educación enfrenta el derrumbe. La gente criada en un correctismo homogéneo es reemplazada por la IA. El número de estudiantes de bachillerato caerá un 36 % en 2040. Las escuelas rurales se consolidan y se cierran. Hay muchos educadores que sienten “no puede seguir así”.
El nuevo pensamiento y la nueva práctica nacen desde dentro de esta urgencia. No una teoría traída de fuera, sino desde dentro del movimiento de las personas que enfrentan el derrumbe. Lo que hace falta no es una respuesta acabada, sino compañeros que se muevan juntos, un lugar que verbalice el movimiento y un ciclo en el que lo verbalizado induzca a su vez el siguiente movimiento.
Equal quiere ser un lugar de ese ciclo.
Masato Tahara
Facilitador digital para la transformación social / Autor. Investigó la autoorganización de los mohos en el posgrado de la Universidad de Waseda. En 2005, fundó “Fiz Yobi”, la primera academia de física en línea de Japón. A través de obras como “¡Revolución de Zoom en línea!” y “Sociedad participativa emergente”, propone la transición del pensamiento mecanicista a la visión de la vida. Director del Instituto de Investigación de Facilitación Digital. Explora el uso emergente de la IA y abre caminos hacia la transformación organizacional y la generación de nuevos conocimientos.
Коли народжується нова думка й практика
Масато Тахара (Masato Tahara)
Нова думка народжується не в кабінеті. Вона народжується з відчуття руйнування.
Життя перестає крутитися. Організація перестає функціонувати. Перестають діяти передумови, в які вірив. Стикнувшись з руйнуванням, у людині народжується нагальність “так далі не можна”. Ця нагальність якісно відрізняється від мотивації “вчуся, бо хочу вчитися”. Це сила “немає вибору, окрім як думати, щоб жити”.
Нагальність змінює мислення. Чому так сталося? Що було структурно неправильним? Людина, що перебуває в епіцентрі руйнування, починає бачити структури, яких не бачила в мирний час. Передумови, в яких не сумнівалися, коли все добре крутилося — організація має бути такою, освіта має бути такою, працювати означає це — людина усвідомлює, що сама ця передумова й була причиною руйнування. Інсайт пробивається з зруйнованого місця.
Однак самого інсайту не досить для того, щоб стати думкою. Те, що перетворює інсайт на думку, — це практика.
Людина, яка відчула “так далі не можна”, щось пробує. Маленько, недосконало, але справді рухається. Цей рух відгукується рухом іншої людини, і виникає форма, якої ніхто не очікував. Ця форма не була спроєктована заздалегідь. У ситуації руйнування рух породжує рух, спроба підштовхує спробу, і в результаті виникає нова форма. Думка — це те, що постфактум вербалізує цей процес.
Я сам пережив це. У 2011 році, після землетрусу, мій світогляд зруйнувався, я переїхав до Малайзії й 10 років керував японською спільнотою онлайн. У цьому процесі поняття “самоорганізація” перетворилося на відчуття. Я багато разів бачив моменти, коли спільнота з 4000 людей починає рухатися без управління. Цей досвід став практикою “квантово-механічної фасилітації”, і зараз, у поєднанні з ШІ, працює як у компаніях, так і в школах. Я не вигадував це в кабінеті. Я рухався в руйнуванні, думав у русі, і думки породжували новий рух.
Зараз освіта стикається з руйнуванням. Людей, вихованих на гомогенному “правильно-відповіднизмі”, замінює ШІ. Кількість старшокласників до 2040 року зменшиться на 36%. Школи в регіонах об’єднують чи закривають. Багато освітян відчувають “так далі не можна”.
Нова думка й практика народжується з цієї нагальності. Не з теорії, занесеної ззовні, а з рухів людей, які протистоять руйнуванню. Потрібна не готова відповідь, а товариш, з яким рухаєшся разом, місце для вербалізації руху, і цикл, в якому вербалізоване породжує наступний рух.
Equal хоче бути таким місцем для цього циклу.
Масато Тахара (Masato Tahara)
Фасилітатор цифрової трансформації суспільства / письменник. Досліджував самоорганізацію слизовиків у аспірантурі Університету Васеда. У 2005 році заснував “Физ Йобі” — першу в Японії онлайн-школу підготовки з фізики. У роботах “Zoom: онлайн-революція!” та “Суспільство, що виникає” пропагує перехід від механістичного мислення до розуміння живих систем. Директор Інституту дослідження цифрової фасилітації. Досліджує креативне застосування ШІ та прокладає нові шляхи організаційної трансформації та генерування знань.