English /
한국어 /
Español /
Українська
In Search of Educational Options
Hiroyuki Sedohara
In May 2025 I founded a company called BLUESEEDS. It is a company I launched from the wish to support, from various angles, the alternative schools, free schools, and children’s places-to-belong across the country. The challenges pile up—economic problems, low social recognition, lack of personnel—but as things stand they are not even on the table as objects of social support, so I am beginning with the activity of introducing and “making visible” the existence of such schools and projects. Predecessors have done various activities too, such as compiling the nation’s schools on websites, and I hope, following in their wake, to help in some way to raise recognition.
The concrete content of “making visible” is this: together with my partner Tommy, I visit schools, conduct interviews with the representatives in the form of public recordings, listen to “why they started the school” and “daily life,” and record and release it as video content. The “reason for starting” and “daily life” differ at each school, but for example: a person who started for their own child; a person who started after traveling the world and realizing the ideal education to come; a person who started to break a negative chain—all of them so unique. The number of interviews is still small, but as the content’s name, “Mone” (百音), suggests, we first aim for 100 schools, visiting such schools every month.
“Mone” (百音) means a hundred sounds. The world is made of diverse sounds resonating together; every sound may exist, with no high or low, no good or evil there. I want to broadly “make visible” to society that such a world exists. Even households whose children do not attend alternative schools should, by watching Mone, be able to feel, “This child is fine just as this child is.” Please do search for “BLUESEEDS Mone.”
So far I have visited schools in Kyushu, Chūgoku, and Shikoku, touched each one’s philosophy and ideals, and met many children. There were many adults working in earnest, and many children living in earnest—truly a state of “Mone.” And there is one thing common to all the schools: they “trust the power of the child.” It is to believe that a child is not “an immature being who must be taught and raised,” but one who “can learn and grow on their own.” None of the schools have “teachers”; they have “adults” with the stance of creating opportunities, or simply watching over, so as not to disturb the chance for that growth. And they do not “hear” but “listen,” and without judging or evaluating, they turn their eyes to what is happening inside that child.
I myself have a ten-year-old daughter and a six-year-old son. Watching them, they learn on their own from life and play, and though I have taught them nothing, they know many things. Ever since I met the words “All of learning is within daily life. A child has the power to learn it,” which hung at the nature-experience nursery my daughter attended (a “wild” nursery—and I mean that as praise), I have kept these words in my heart as I face my children. This conviction of “believing in the child’s power” grows stronger by the day through the “Mone” activity.
The schools we visit are often in places close to nature. There must be wonderful schools in the city too, but somehow we end up choosing places rich in nature. That is because touching the blessings and energy of nature, and “believing in the child and entrusting things to them as they are,” feel synonymous.
The uniform, contrived education up to now had a clear purpose, and it functioned very well. There is no doubt that conventional education contributed greatly to the progress of Japan and the world. But in an opaque era with no “answer,” how should we send children out? There are countless conceivable means—educational philosophies, methods, scientific approaches—but the most important is, simply, to nurture a “natural,” neutral mind that can go and take for itself what is needed. Recent high technology, including AI, is also no more than part of the environment. Even if we focus only on that and try to control it artificially, we will, somewhere, hit a wall.
As my esteemed “Fujiimon”—Yoshihiro Fujii (author of The Regeneration of the Forest Is Our Regeneration)—says, if we are to nurture the kind of “natural restorative power” a forest has, then a child’s growth, too, must be entrusted to, and trusted as, “the nature of the present age.”
Visiting many alternative schools, each time I see the sparkling, unhesitating figures of the children who spend their days there, I keenly feel, “It’s fine just like this—just natural.”
The number of children who are non-attending, or potentially non-attending, is increasing explosively. But at the same time, what I have felt over these ten years or so is that the adults beginning to create children’s places-to-belong, and getting involved in education, also keep increasing. That sight looks like a sign of hope for a humanity becoming what it is meant to become, and I feel the goodness that humans possess. From here, too, believing that everyone holds an immature “blue seed” still sleeping, I want to continue “making visible.”
Hiroyuki Sedohara
While heading a design company, he founded Itoshimachi Company and became involved in community development. In 2021, he opened Tetokoto, a school for adults and children. In 2025, he founded BLUESEEDS and distributes “Mone (百音),” a video content series visiting alternative schools across the country to introduce their practices. In 2026, he and fellow volunteers launched the General Incorporated Association “umu” and opened a space between public education and alternative schools.
교육의 선택지를 찾아
세도하라 히로유키(Hiroyuki Sedohara)
2025년 5월에 BLUESEEDS라는 회사를 세웠습니다. 전국에 있는 대안 학교, 프리스쿨, 어린이의 거처를 다양한 각도에서 지원하고 싶다는 마음에서 세운 회사입니다. 경제적인 과제, 사회적인 인지도의 낮음, 인재 부족 등 과제는 산적해 있지만, 애초에 사회적인 지원의 대상으로 테이블에조차 올라 있지 않은 것이 현 상황으로, 우선은 그러한 학교나 프로젝트의 존재를 소개하고, “가시화”하는 활동부터 시작하고 있습니다.
구체적인 “가시화”의 내용은, 상대 토미와 함께 학교를 방문하여, 대표자에게 공개 수록의 형태로 인터뷰를 행하여 “학교를 시작한 이유”와 “매일의 생활”을 듣고, 그것을 동영상 콘텐츠로 수록·공개합니다. 취재 수는 아직 적지만, 콘텐츠 이름인 “모네(百音)”라는 대로, 우선은 100교를 지향하여 매달 그런 학교를 방문하고 있습니다.
“모네”란 100의 소리를 의미합니다. 다종다양한 소리가 서로 울려 세계는 만들어지고 있고, 어느 소리도 존재해도 되고, 거기에 상하도 선악도 없습니다. 그런 세계가 있다는 것을, 널리 사회에 “가시화”해 가고 싶다고 생각하고 있습니다. 부디 “BLUESEEDS 모네”로 검색해 봐 주세요.
지금까지 규슈, 주고쿠, 시코쿠 지방의 학교를 방문하여, 각자의 철학과 이념에 닿고, 많은 아이들을 만나 왔습니다. 모든 학교에 공통되어 말할 수 있는 것이 하나 있습니다. 그것은 “어린이의 힘을 신뢰하고 있다”는 것입니다. 어느 학교도 “선생님”이 아니라, 그 성장의 기회를 방해하지 않도록, 기회를 창출하거나 그저 지켜보는 자세를 가진 “어른”입니다.
저 자신에게도 10세의 딸과 6세의 아들이 있습니다. 딸이 다니던 자연 체험형 보육원에 걸려 있던 “생활 속에 배움의 전부가 있다. 어린이에게는 그것을 배워 가는 힘이 있다”는 말과 만난 뒤로, 저는 이 말을 마음에 새기고 어린이와 마주해 왔습니다. “어린이의 힘을 믿는다”는 이 확신은, “모네”의 활동을 통해 날마다 강해지고 있습니다.
저희가 방문하는 학교는, 자연이 가까운 장소가 많습니다. 자연의 은혜와 에너지에 닿는 것과, “어린이를 믿고, 마음대로 맡긴다”는 것은 동의라고 느끼기 때문입니다.
지금까지의 획일적이고 작위적인 교육에는 명확한 목적이 있고, 그것은 매우 잘 기능해 왔습니다. 그러나 “답”이 없는 불투명한 시대에 있어, 가장 중요한 것은, 심플하게 “자연체”로 뉴트럴인 채로, 필요한 것을 스스로 가지러 갈 수 있는 마인드를 키우는 것이 아닐까 생각합니다.
경애하는 “후지이몬” ─ 후지이 요시히로(『숲의 재생은 우리의 재생』 저자) ─ 가 말하듯이, 숲이 가진 듯한 “자연의 회복력”을 키우려 한다면, 어린이의 성장도 또한 “현대의 자연”에 맡기고, 믿을 수밖에 없는 듯이 생각합니다.
많은 대안 학교를 방문하여, 거기서 지내는 아이들의 반짝반짝한, 망설임 없는 모습을 볼 때마다, “이대로, 자연체 그대로 좋다”고 강하게 실감합니다.
부등교나 잠재적 부등교의 아동 수는 폭발적으로 증가하고 있습니다. 그러나 동시에, 아이들의 거처를 만들기 시작하거나, 교육에 관여하는 어른들도 계속 늘고 있다는 것입니다. 앞으로도, 모든 사람이 아직 잠들어 있는 미숙한 “파란 씨앗”을 가지고 있다고 믿고 “가시화”를 계속해 가고 싶다고 생각하고 있습니다.
세도하라 히로유키(Hiroyuki Sedohara)
디자인 회사의 대표를 맡으면서 이토시마치 컴퍼니를 설립하여 마을 만들기에 관여하고 있다. 2021년에 어른과 어린이의 학교 테토코토를 개교. 2025년에 BLUESEEDS를 설립하여 전국의 대안 학교를 방문하고, 그 실천을 동영상으로 소개하는 콘텐츠 “모네(百音)”를 배신하고 있다. 2026년 유지들과 함께 일반사단법인 umu를 설립하여 공교육과 대안 학교 사이(아와이)의 장소를 개설한다.
En busca de opciones educativas
Hiroyuki Sedohara
En mayo de 2025 fundé una empresa llamada BLUESEEDS. Es una empresa que lancé desde el deseo de apoyar, desde diversos ángulos, las escuelas alternativas, las escuelas libres y los lugares de pertenencia para niños de todo el país. Los desafíos se acumulan —problemas económicos, baja visibilidad social, falta de personal—, pero, tal como están las cosas, ni siquiera están sobre la mesa como objetos de apoyo social, así que estoy empezando por la actividad de presentar y “hacer visibles” la existencia de tales escuelas y proyectos.
El contenido concreto de “hacer visibles” es este: junto con mi compañero Tommy, visito escuelas, hago entrevistas con los representantes en forma de grabaciones públicas, escucho “por qué empezaron la escuela” y “la vida cotidiana”, y lo grabamos y publicamos como contenido en vídeo. El número de entrevistas es aún pequeño, pero, como sugiere el nombre del contenido, “Mone” (百音), apuntamos primero a 100 escuelas, visitando tales escuelas cada mes.
“Mone” (百音) significa cien sonidos. El mundo está hecho de diversos sonidos resonando juntos; todo sonido puede existir, sin alto ni bajo, sin bien ni mal. Quiero “hacer visible” ampliamente a la sociedad que tal mundo existe. Por favor, busca “BLUESEEDS Mone”.
Hasta ahora he visitado escuelas en Kyūshū, Chūgoku y Shikoku, he tocado la filosofía y los ideales de cada una y he conocido a muchos niños. Y hay una cosa común a todas las escuelas: “confían en el poder del niño”. Ninguna de las escuelas tiene “maestros”; tienen “adultos” con la postura de crear oportunidades, o simplemente vigilar, de modo que no se perturbe la posibilidad de ese crecimiento.
Yo mismo tengo una hija de diez años y un hijo de seis. Desde que conocí las palabras “Todo el aprendizaje está dentro de la vida diaria. Un niño tiene el poder de aprenderlo”, he mantenido estas palabras en el corazón al enfrentar a mis hijos. Esta convicción de “creer en el poder del niño” se fortalece día tras día a través de la actividad “Mone”.
Las escuelas que visitamos están a menudo en lugares cercanos a la naturaleza. Es porque tocar las bendiciones y la energía de la naturaleza, y “creer en el niño y confiarle las cosas tal como son”, se sienten sinónimos.
La educación uniforme y artificiosa hasta ahora tenía un propósito claro y funcionó muy bien. Pero en una era opaca sin “respuesta”, lo más importante es, simplemente, nutrir una mente “natural” y neutral que pueda ir y tomar por sí misma lo que necesita.
Como dice mi estimado “Fujiimon” —Yoshihiro Fujii (autor de La regeneración del bosque es nuestra regeneración)—, si vamos a nutrir el tipo de “poder de restauración natural” que tiene un bosque, entonces también el crecimiento del niño debe confiársele, y creerse, como “la naturaleza de la era presente”.
Visitando muchas escuelas alternativas, cada vez que veo las figuras chispeantes y sin vacilación de los niños que pasan allí sus días, siento agudamente: “Está bien así, tal cual, natural”.
El número de niños no asistentes, o potencialmente no asistentes, está aumentando explosivamente. De aquí en adelante también, creyendo que todos guardan una “semilla azul” inmadura aún durmiendo, quiero continuar el “hacer visible”.
Hiroyuki Sedohara
Mientras dirige una empresa de diseño, fundó Itoshimachi Company y se involucró en el desarrollo comunitario. En 2021, abrió Tetokoto, una escuela para adultos y niños. En 2025, fundó BLUESEEDS y distribuye “Mone (百音)”, una serie de contenido en vídeo que visita escuelas alternativas de todo el país para presentar sus prácticas. En 2026, junto con voluntarios, lanzó la Asociación General Incorporada “umu” y abrió un espacio entre la educación pública y las escuelas alternativas.
У пошуках альтернатив в освіті
Хіроюкі Седохара (Hiroyuki Sedohara)
У травні 2025 року я заснував компанію BLUESEEDS. Це компанія, заснована з бажання різнобічно підтримувати альтернативні школи, фріскули, місця для дітей по всій країні. Економічні виклики, низька соціальна обізнаність, дефіцит кадрів — викликів повно, але насправді зараз ці заклади навіть не на столі як об’єкти соціальної підтримки. Тож ми починаємо з діяльності з представлення таких шкіл і проєктів та “візуалізації” їх.
Конкретний зміст “візуалізації”: разом з моїм партнером Томмі ми відвідуємо школи, у формі відкритого запису беремо інтерв’ю в керівників, слухаємо “причини, з яких заснували школу” та “щоденне життя”, і записуємо й публікуємо це як відеоконтент. Кількість матеріалів ще невелика, але як свідчить назва контенту — “Моне” (百音, 100 звуків), — ми націлюємося спочатку на 100 шкіл і щомісяця відвідуємо такі заклади.
“Моне” означає 100 звуків. Світ створюється з резонансу різноманітних звуків, кожному звуку дозволено існувати, в них немає вище-нижче чи добра-зла. Хочемо широко “візуалізувати” суспільству, що такий світ існує. Шукайте, будь ласка: “BLUESEEDS 百音”.
Дотепер я відвідав школи в регіонах Кюсю, Чюгоку та Сікоку, доторкнувся до філософій та принципів кожної з них, зустрів багато дітей. І є одне спільне для всіх шкіл. Це “довіра до сили дитини”. Жодна школа не має “вчителів”, а “дорослих”, які створюють можливості або просто спостерігають, не заважаючи цим можливостям зростання.
У мене самого є 10-річна донька й 6-річний син. Зустрівшись з фразою “У житті є все навчання. У дитини є сила це засвоювати” — я з тих пір зберіг ці слова в серці й підходив до дітей. Моє переконання “вірити в силу дитини” щоденно міцніє через діяльність “Моне”.
Школи, які ми відвідуємо, здебільшого розташовані в місцях, наближених до природи. Це тому, що, як я відчуваю, торкатися до благ і енергії природи — синонім “вірити в дитину й залишити її вільною”.
Дотеперішня одноманітна штучна освіта мала чіткі цілі й функціонувала дуже добре. Однак у непрозору епоху без “відповідей” найважливіше, як на мене, просто виховувати “природне” нейтральне ментальне налаштування, що дозволить самостійно брати потрібне.
Як каже шанований мною “Фуджіймон” — Йосіхіро Фуджії, автор книги «Відновлення лісу — це наше відновлення», — якщо ми хочемо виховати “силу самовідновлення природи”, як її має ліс, то й зростання дитини, мабуть, не залишається нічого, як довірити “сучасній природі” і вірити.
Відвідуючи багато альтернативних шкіл і бачачи блискучі, без сумнівів обличчя дітей, що там проводять час, я щоразу гостро відчуваю: “Так і добре, природним”.
Кількість дітей з відмовою від школи та потенційно “невступаючих” вибухово зростає. Я й надалі хочу продовжувати “візуалізацію”, вірячи, що в кожній людині є “блакитне насіння”, яке ще спить незрілим.
Хіроюкі Седохара (Hiroyuki Sedohara)
Обіймаючи посаду голови дизайнерської компанії, заснував компанію Itoshimachi і займається розвитком міста. У 2021 році відкрив школу для дорослих і дітей “Tetokoto”. У 2025 році заснував BLUESEEDS і поширює контент “Моне (百音)”, що відвідує альтернативні школи по всій країні й представляє їх практики у відеоформаті. У 2026 році разом з однодумцями заснував Загальну юридичну особу “umu” та відкрив простір між державною освітою й альтернативними школами.