English /
한국어 /
Español /
Українська
The Four Walls AI Breaks Through: A Feathered Dinosaur Becomes an Archaeopteryx
Masato Tahara
What is generative AI? Are we not, perhaps, each speaking to AI’s chat day after day without grasping the true nature of the first thing humanity has ever encountered?
When I give AI training, there is a question I ask first. “To you, what is AI like?” Some grasp it as a “person”—an excellent consultant, Doraemon, a faithful subordinate; others grasp it as a “tool,” like a machine that keeps running twenty-four hours. It varies.
I grasp human thinking as composed of “information material” and “inference,” and I think AI is its mathematical model, so I often liken AI to an “inference machine.” By externalizing human thinking, inference beyond the limits of one’s ability became possible.
By this “inference machine” called AI, four walls humans had until now faced have, I think, been broken through. ① the wall of language (AI translation), ② the wall of understanding (AI tutor), ③ the wall of diversity (AI co-creative facilitation), ④ the wall of tasks (AI agents)—these four.
Once, there were feathered dinosaurs who, though they had small wings, kept walking the ground without knowing how to fly. Even though their wings had grown larger over hundreds of millions of years, bound by “ground habits,” they kept running in search of prey. But one day, one appeared who realized it could “fly the sky” with the wings it already had. That is Archaeopteryx.
Are we, too, today not like these feathered dinosaurs? The enormous wings called AI are already at hand. But many think only of “running the ground faster (efficiency)” and have not noticed the wings’ existence.
Because the wall of language collapsed, it became possible to research leading cases all over the world. Because the wall of understanding collapsed, AI tutors us, and even difficult specialized knowledge can be made our own. Because the wall of diversity collapsed, AI integrates and organizes diverse opinions, and comprehensive decision-making once given up for lack of time becomes realistic. And because the wall of tasks collapsed, AI agents perform practical work, and the hurdle for realizing a vision dropped all at once.
In the past, to become able to do something, one had to make an effort in advance to acquire knowledge and skills. But now, without one’s noticing, the range of what is realizable widens by the day through AI. The wings have already grown large, yet because one does not know one can fly, one does not fly—such is the situation.
Learning in this age is, rather than the acquisition of knowledge and skills, to accumulate the experience of “trying it out” through projects, and to discover what one can do. Only by moving one’s hands does one notice the size of one’s own wings. At that moment, you too will change from a ground-bound feathered dinosaur into an Archaeopteryx that dances in the sky.
Masato Tahara
Facilitator for social transformation through digital means / Author. He researched the self-organization of slime molds at the Waseda University Graduate School. In 2005, he founded “Fiz Yobi,” Japan’s first online physics preparatory school. Through works such as “Zoom Online Revolution!” and “Emerging Participatory Society,” he has advocated for the shift from mechanistic to biological thinking. Director of the Digital Facilitation Research Institute. He explores the creative application of AI and paves new paths for organizational transformation and the generation of knowledge.
AI가 넘는 4가지 벽 ─ 깃털 공룡이 하늘을 나는 시조새가 된다
타하라 마사토(Masato Tahara)
생성 AI란 무엇일까? 인류가 처음으로 만나는 것에 대해, 각자가 그 정체를 다 잡지 못한 채로, 매일 AI의 채팅에 말을 걸고 있는 것 아닐까?
AI 연수를 행할 때, 처음에 던지는 질문이 있다. “당신에게 있어, AI란 무엇 같은 것입니까?” 우수한 컨설턴트, 도라에몽, 충실한 부하처럼 “사람”으로 받아들이는 사람도 있고, 24시간 계속 움직이는 머신처럼 “도구”로 받아들이는 사람도 있어서, 다양하다.
나는, 인간의 사고가 “정보 소재”와 “추론”으로 성립되어 있다고 받아들이고 있으며, 그것을 수리 모델화한 것이 AI라고 생각하고 있으므로, AI를 “추론 머신”이라 비유하는 일이 많다. 인간의 사고를 외부화함으로써, 능력의 한계를 넘는 추론이 가능해진 것이다.
이 AI라는 “추론 머신”에 의해, 지금까지 인간이 직면하고 있던 4가지 벽이 돌파되었다고 생각하고 있다. ①언어의 벽(AI 번역), ②이해의 벽(AI 튜터), ③다양성의 벽(AI 공창 퍼실리테이션), ④태스크의 벽(AI 에이전트)의 4가지이다.
일찍이, 작은 날개를 가지면서도 나는 것을 모르고 지상을 계속 걷고 있던 깃털 공룡이 있었다. 몇억 년이나 걸려 날개는 커지고 있었음에도 불구하고, 그들은 “지상에서의 습관”에 묶여, 사냥감을 찾아 계속 뛰고 있었다. 그러나 어느 날, 자기들이 이미 가지고 있는 날개로 “하늘을 날 수 있다”는 것을 깨달은 자가 나타났다. 그것이 시조새이다.
현대의 우리도, 이 깃털 공룡과 닮지 않았는가. AI라는 거대한 날개는 이미 손에 있다. 그러나 많은 사람은 “지상을 더 빨리 뛴다(효율화)”는 것만을 생각하고, 날개의 존재를 깨닫지 못하고 있다.
언어의 벽이 무너진 것으로, 세계의 선행 사례를 조사하는 것이 가능해졌다. 이해의 벽이 무너진 것으로, AI가 튜터링해 주어, 난해한 전문 지식도 자기 것으로 만들 수 있게 되었다. 다양성의 벽이 무너진 것으로, AI가 다양한 의견을 통합·정리해 주어, 지금까지 시간적 제약으로 단념하고 있던 포괄적인 의사 결정이 현실적이 되었다. 그리고 태스크의 벽이 무너진 것으로, AI 에이전트가 실무 작업을 대행하여, 구상을 실현하기 위한 허들이 단숨에 내려갔다.
일찍이는, 무언가를 할 수 있게 되기 위해서는, 사전에 노력하여 지식이나 스킬을 익힐 필요가 있었다. 그러나 지금은, 자기가 깨닫지 못하는 사이에 AI에 의해 실현 가능한 범위가 매일 넓어지고 있다. 날개는 이미 커져 있는데, 날 수 있다는 것을 모르기에 날지 않는다 ─ 그런 상황이다.
지금 시대의 학습이란, 지식이나 스킬의 획득보다도, 프로젝트를 통해 “시험 삼아 해 본다”는 경험을 쌓고, 자기에게 할 수 있는 것을 발견해 가는 것이라고 생각한다. 손을 움직여 처음으로, 자기의 날개의 크기를 깨닫는다. 그때, 당신도 지상의 깃털 공룡에서, 하늘을 나는 시조새로 변해 가는 것이다.
타하라 마사토(田原真人)
사회변혁 디지털 퍼실리테이터/저술가. 와세다 대학원에서 점균류의 자기조직화를 연구. 2005년 일본 최초의 온라인 물리 예비학교 “피즈요비”를 창설. 『Zoom 온라인 혁명!』, 『출현하는 참여형 사회』 등의 저작으로 기계론에서 생명론으로의 전환을 제창. 디지털 퍼실리테이션 연구소 대표. AI의 창발적 활용을 탐구하며 조직 변혁과 지식 창출을 개척하고 있다.
Los cuatro muros que la IA atraviesa: Un dinosaurio emplumado se vuelve un Archaeopteryx
Masato Tahara
¿Qué es la IA generativa? ¿No estaremos, quizá, hablando cada día a los chats de IA sin captar la verdadera naturaleza de la primera cosa con la que la humanidad jamás se ha encontrado?
Cuando doy formación en IA, hay una pregunta que hago primero: “Para ti, ¿a qué se parece la IA?”. Algunos la captan como una “persona” —un consultor excelente, Doraemon, un subordinado fiel—; otros la captan como una “herramienta”, como una máquina que sigue funcionando veinticuatro horas. Varía.
Yo capto el pensamiento humano como compuesto por “material de información” e “inferencia”, y creo que la IA es su modelo matemático, así que a menudo comparo la IA con una “máquina de inferencia”. Al externalizar el pensamiento humano, se hizo posible una inferencia más allá de los límites de la propia capacidad.
Por esta “máquina de inferencia” llamada IA, se han atravesado, creo, cuatro muros que los humanos enfrentaban hasta ahora. ① el muro del lenguaje (traducción por IA), ② el muro de la comprensión (tutoría por IA), ③ el muro de la diversidad (facilitación co-creativa por IA), ④ el muro de las tareas (agentes de IA): estos cuatro.
Hace tiempo había dinosaurios emplumados que, aunque tenían alas pequeñas, siguieron caminando por el suelo sin saber volar. Aunque sus alas habían crecido a lo largo de cientos de millones de años, atados por los “hábitos del suelo”, siguieron corriendo en busca de presa. Pero un día apareció uno que se dio cuenta de que con las alas que ya tenía podía “volar el cielo”. Ese es el Archaeopteryx.
¿No estamos también nosotros, hoy, como esos dinosaurios emplumados? Las enormes alas llamadas IA están ya a mano. Pero muchos piensan solo en “correr por el suelo más rápido (la eficiencia)” y no han notado la existencia de las alas.
Como el muro del lenguaje se derrumbó, se hizo posible investigar los casos pioneros de todo el mundo. Como el muro de la comprensión se derrumbó, la IA nos da tutoría, y aun el conocimiento especializado difícil puede hacerse propio. Como el muro de la diversidad se derrumbó, la IA integra y organiza opiniones diversas, y la toma de decisiones integral, antes abandonada por falta de tiempo, se vuelve realista. Y como el muro de las tareas se derrumbó, los agentes de IA realizan trabajo práctico, y la barrera para realizar una visión cayó de golpe.
En el pasado, para llegar a ser capaz de algo había que esforzarse de antemano por adquirir conocimientos y habilidades. Pero ahora, sin que uno se dé cuenta, el rango de lo que es realizable se amplía día a día gracias a la IA. Las alas ya han crecido grandes y, sin embargo, como uno no sabe que puede volar, no vuela: así está la situación.
Aprender en esta era es, más que la adquisición de conocimientos y habilidades, acumular la experiencia de “probarlo” a través de proyectos y descubrir lo que uno puede hacer. Solo moviendo las manos se nota el tamaño de las propias alas. En ese momento, tú también pasarás de ser un dinosaurio emplumado pegado al suelo a un Archaeopteryx que danza en el cielo.
Masato Tahara
Facilitador digital para la transformación social / Autor. Investigó la autoorganización de los mohos en el posgrado de la Universidad de Waseda. En 2005, fundó “Fiz Yobi”, la primera academia de física en línea de Japón. A través de obras como “¡Revolución de Zoom en línea!” y “Sociedad participativa emergente”, propone la transición del pensamiento mecanicista a la visión de la vida. Director del Instituto de Investigación de Facilitación Digital. Explora el uso emergente de la IA y abre caminos hacia la transformación organizacional y la generación de nuevos conocimientos.
Чотири стіни, які перетинає ШІ: Динозавр з пір’ям стає першоптахом, що літає в небі
Масато Тахара (Masato Tahara)
Що ж таке генеративний ШІ? Хіба ми не звертаємося щодня до чату ШІ, так і не зловивши його сутність — те, з чим людство вперше зустрілося?
На AI-семінарах перше питання, яке я ставлю: “На що ШІ для вас схожий?”. Хтось сприймає його як “людину” — видатного консультанта, Дораемона, відданого підлеглого. Хтось — як “інструмент”, як машину, що працює 24 години на добу. Відповіді різноманітні.
Я ж сприймаю людське мислення як таке, що складається з “інформаційного матеріалу” та “висновування”, і вважаю, що ШІ — це математична модель цього. Тому я часто порівнюю ШІ з “машиною висновування”. Зовнішнім винесенням людського мислення стало можливим висновування, що перевищує межі здібностей.
Я вважаю, що завдяки цій “машині висновування” — ШІ — було прорвано чотири стіни, з якими дотепер стикалося людство. ① Стіна мови (ШІ-переклад), ② Стіна розуміння (ШІ-тьютор), ③ Стіна різноманіття (ШІ-фасилітація для спільнотворчості), ④ Стіна задач (ШІ-агент) — ось ці чотири.
Колись існували динозаври з пір’ям, які мали маленькі крила, але, не знаючи, що можна літати, продовжували ходити по землі. Хоч їхні крила розросталися сотнями мільйонів років, вони, прив’язані до “звички бути на землі”, бігали в пошуках здобичі. Однак одного дня з’явився той, хто помітив, що тими крилами, що вже є, “можна літати”. Це і був археоптерикс (першоптах).
Хіба ми, сучасні люди, не схожі на цих пернатих динозаврів? Величезні крила під назвою ШІ вже в наших руках. Однак багато людей думають лише про те, як “швидше бігти по землі (підвищити ефективність)”, не помічаючи наявності крил.
Завдяки руйнуванню стіни мови стало можливо досліджувати передовий досвід світу. Завдяки руйнуванню стіни розуміння ШІ дає нам уроки, і навіть складні спеціальні знання можна засвоїти. Завдяки руйнуванню стіни різноманіття ШІ інтегрує й упорядковує різноманітні думки, і всеосяжне ухвалення рішень, від якого досі відмовлялися через брак часу, стає реальним. А завдяки руйнуванню стіни задач ШІ-агенти беруть на себе практичну роботу, і перешкоди для втілення задумів різко знижуються.
Раніше, щоб щось зробити, потрібно було заздалегідь докладати зусиль і набувати знань і навичок. Однак тепер, поки ти не помічаєш, ШІ щодня розширює діапазон того, що можеш реалізувати. Хоч крила вже виросли, ти не літаєш, бо не знаєш, що можеш — така ситуація.
Навчання в цю епоху, як на мене, — це більше не здобуття знань і навичок, а накопичення досвіду “спробувати” через проєкти й відкриття того, що ти здатний робити. Тільки рухаючи руками, ти помічаєш розмір своїх крил. У цю мить ти теж перетвориш себе з пернатого динозавра на землі на археоптерикса, що ширяє в небі.
Масато Тахара (Masato Tahara)
Фасилітатор цифрової трансформації суспільства / письменник. Досліджував самоорганізацію слизовиків у аспірантурі Університету Васеда. У 2005 році заснував “Физ Йобі” — першу в Японії онлайн-школу підготовки з фізики. У роботах “Zoom: онлайн-революція!” та “Суспільство, що виникає” пропагує перехід від механістичного мислення до розуміння живих систем. Директор Інституту дослідження цифрової фасилітації. Досліджує креативне застосування ШІ та прокладає нові шляхи організаційної трансформації та генерування знань.